До початку нового опалювального сезону залишаються лічені місяці. Тим часом у Міністерстві енергетики майже щодня повідомляють про ремонти енергетичних об’єктів, відновлення пошкодженої інфраструктури, накопичення необхідних резервів і підготовку країни до осінньо-зимового періоду.
Новий склад уряду також визначив проходження наступної зими одним із головних пріоритетів. Попри масштабну підготовку, українців уже зараз попереджають, що опалювальний сезон 2026-2027 років може виявитися навіть складнішим, ніж попередній.
У Міністерстві енергетики наголошують, що країна не лише відновлює пошкоджені об’єкти після російських атак, а й намагається зробити енергосистему більш стійкою до нових ударів.
Однак навіть на фоні активної підготовки посадовці, депутати та експерти не приховують, що багато залежатиме не лише від роботи українських енергетиків, а й від того, наскільки масованими будуть атаки Росії найближчої зими.
Тож Факти ICTV дізнавалися, якою буде зима 2026-2027 для України та до яких сценаріїв варто бути готовими вже зараз.
Ми розпитали професора кафедри суспільного врядування, доктора наук із державного управління та кандидата технічних наук Геннадія Рябцева та дізналися позицію інших експертів щодо підготовки до зими.
Якою буде зима в Україні: що сказав новий прем’єр Сергій Корецький
Прем’єр-міністр Сергій Корецький закликав не недооцінювати виклики, які можуть чекати країну вже найближчими місяцями.
За його словами, зима 2026-2027 років може виявитися складнішою за попередню, адже Росія не припиняє атакувати українську критичну інфраструктуру і, найімовірніше, продовжить ці спроби й надалі.
Корецький наголосив, що країна повинна готуватися до такого сценарію вже зараз. Він зазначив, що головне завдання держави — зробити все можливе, аби захистити людей та забезпечити проходження опалювального сезону в умовах війни.
Окремо глава уряду подякував працівникам енергетичної галузі, підкресливши, що саме завдяки їхній роботі Україна змогла пройти попередні зими, попри постійні російські удари по енергосистемі.
Прем’єр звернув увагу, що Росія продовжує використовувати атаки на енергетику не лише як військовий інструмент, а й як спосіб психологічного тиску на українців. Саме тому, за його словами, поряд із відновленням інфраструктури важливо зберігати стійкість суспільства.
Як Україна готується до зими 2026-2027
Підготовка до нового опалювального сезону сьогодні залишається одним із головних напрямків роботи Міністерства енергетики. Про це під час VI Конференції з енергетичного права розповів перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
За його словами, зараз основні зусилля держави спрямовані одразу на кілька напрямків:
- ремонт пошкоджених об’єктів;
- створення резервів обладнання;
- накопичення достатніх запасів газу;
- розвиток нових джерел генерації, які дозволять зробити українську енергосистему менш вразливою до російських атак.
Одним із ключових проєктів залишається розвиток маневрової генерації. Новий конкурс на будівництво таких потужностей насамперед орієнтований на регіони, де дефіцит електроенергії є найбільш відчутним. Йдеться про північні, східні та південні області, а також Київщину.
Як пояснив Некрасов, після консультацій із бізнесом умови участі у конкурсі переглянули. Зокрема, для потенційних інвесторів зменшили фінансові вимоги для входу в проєкти та запровадили механізм компенсації різниці між конкурсною ціною електроенергії та реальною ситуацією на ринку в години найбільшого навантаження.
Підсумовуючи, Артем Некрасов назвав головними завданнями найближчих місяців успішну підготовку до опалювального сезону, завершення ремонтної кампанії, накопичення стратегічних резервів та розвиток місцевої генерації.
За його словами, саме розосереджені газові та відновлювані потужності мають стати альтернативою великим електростанціям і забезпечувати безперебійну роботу критичної інфраструктури навіть у разі нових атак.
Чи дійсно українцям варто так сильно готуватися до зими 2026-2027
Попри масштабні ремонти та реалізацію нових енергетичних проєктів, оптимістичних прогнозів щодо наступної зими поки що не дає ніхто. Навпаки, останнім часом про можливі труднощі говорять не лише представники уряду, а й народні депутати, президент та фахівці енергетичної галузі.
Головна причина залишається незмінною — війна. Саме від інтенсивності російських атак по енергетичній та тепловій інфраструктурі значною мірою залежатиме, як країна проходитиме опалювальний сезон.
Якою буде зима 2026-2027 для України: прогноз експерта
У коментарі для Фактів ICTV експерт з енергетики Геннадій Рябцев звернув увагу, що підготовка до опалювального сезону в різних регіонах України відбувається нерівномірно.
За його словами, в одних областях роботи просуваються швидше, в інших повільніше. Але перекладати відповідальність лише на центральну владу або лише на місцеве самоврядування неправильно, адже кожен рівень управління має виконувати свою частину роботи.
Насамперед, на думку експерта, до початку опалювального сезону необхідно забезпечити всі об’єкти критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. Причому йдеться саме про такі системи, які не залежатимуть від централізованого електропостачання чи постачання дефіцитного пального.
За словами Рябцева, такими установками мають бути оснащені водоканали, лікарні, підприємства зв’язку, системи оповіщення про повітряну тривогу та інші об’єкти критичної інфраструктури. Він наголошує, що зробити це потрібно не наприкінці року, а ще до старту опалювального сезону, бажано вже до середини жовтня.
Крім цього, регіони повинні продовжувати реалізацію комплексних планів стійкості. Йдеться про інженерний захист ключових енергетичних об’єктів, обладнання операторів систем передання та розподілу електроенергії, а також іншої інфраструктури, яка може стати ціллю російських атак.
Експерт підкреслює, що захист має бути комплексним. Окрім інженерних споруд, важливу роль відіграють і засоби протиповітряної оборони, адже без них убезпечити великі енергетичні об’єкти від ракетних ударів практично неможливо.
Окремим напрямком Рябцев називає формування резервів обладнання та матеріалів як на державному, так і на місцевому рівнях. Це дозволить оперативніше відновлювати пошкоджені об’єкти після можливих атак.
— Необхідно максимально використовувати обладнання, яке Україна отримує від міжнародних партнерів. Частину устаткування вже вивели з експлуатації у країнах Європи, однак воно може ефективно використовуватися для ремонту та відновлення українських теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, — розповів експерт.
Ще одним пріоритетом експерт називає розвиток розподіленої генерації. Він наголошує, що нові генерувальні установки повинні бути інтегровані в Об’єднану енергетичну систему України, а не працювати виключно для окремих підприємств. Лише за таких умов вони зможуть реально посилити стійкість енергосистеми.
На думку Рябцева, якщо всі ці завдання будуть правильно розставлені за пріоритетністю, то навіть за нинішнього дефіциту фінансування та за підтримки міжнародних партнерів Україна зможе виконати необхідний обсяг робіт до початку холодів.
Головним ризиком, за його словами, залишається Росія. Саме подальші масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру можуть суттєво вплинути на перебіг майбутнього опалювального сезону.
Схожу позицію має і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. У ефірі Київ 24 Харченко розповів, що сумнівів у тому, що Росія продовжить атакувати українську енергетику, практично немає.
За його словами, противник і надалі намагатиметься завдати максимальних ударів по критичній інфраструктурі, щоб зробити українські міста непридатними для нормального життя.
— Чи можемо ми очікувати атак на нашу енергетику? Так. Чи вони будуть? Так, будуть. Треба чесно це визнавати. Ворог і надалі ставить собі за мету зробити міста України максимально непридатними для життя. І вже кілька років поспіль він діє за одним і тим самим сценарієм, — зазначив Харченко.
Експерт звертає увагу, що цьогоріч підготовка до зими суттєво відрізняється від попередніх сезонів. За його словами, після надзвичайно складної минулої зими в багатьох містах країни влада нарешті почала реалізовувати масштабні проєкти із захисту критичної інфраструктури.
Ідеться насамперед про Київ, Харків, Дніпро, Одесу та Чернігів, адже саме там зараз тривають великі роботи з модернізації систем теплопостачання та енергозабезпечення.
Харченко наголошує, що нинішні темпи підготовки можна назвати безпрецедентними. Той обсяг робіт, який зараз виконується у великих містах, можна порівняти з підготовкою до зими за останні п’ять років разом узяті.
— Нарешті почули інженерів, почули людей, які працюють у сфері енергетики та критичної інфраструктури, і почали вкладати великі ресурси у зміцнення системи, — пояснив він.
Експерт зазначає, що головний висновок після кількох воєнних зим уже зробили всі, адже найбільшу небезпеку становить не саме відключення електроенергії, а ризик втрати теплопостачання під час сильних морозів.
Саме тому, за його словами, у міжопалювальний період значні кошти спрямовуються не лише на ремонти пошкодженого обладнання, а й на створення більш захищеної та стійкої інфраструктури.
Харченко застерігає, що навіть настільки масштабна підготовка не означає, що країна повністю застрахована від проблем.
— Робиться справді дуже багато. Реалізовується велика кількість проєктів. Але сказати, що після цього нам уже не будуть страшні жодні атаки, неможливо. Такої гарантії сьогодні не існує. Фактично це буде змагання між тим, наскільки добре ми підготуємося, і тим, наскільки інтенсивними будуть атаки ворога, — підсумував директор Центру досліджень енергетики.
Як українцям готуватися до зими 2026-2027
Геннадій Рябцев дав рекомендації українцям, як підготуватися до зими. Він вважає, що українцям також не варто відкладати підготовку до холодів на осінь. За його словами, війна триває, тому кожна родина має подбати про власну енергетичну автономність уже зараз.
Експерт зазначає, що власникам приватних будинків зробити це значно простіше. Саме в міжсезоння, коли попит ще невисокий, варто встановлювати необхідне обладнання, адже восени ціни на нього зростуть.
Мешканцям багатоквартирних будинків Рябцев радить насамперед перевірити, чи вистачить уже наявних павербанків, зарядних станцій або акумуляторів для живлення найнеобхідніших електроприладів. При цьому він рекомендує розраховувати потужність із запасом, адже під час запуску техніка споживає більше електроенергії.
Якщо потужності недостатньо, краще не чекати початку опалювального сезону, а придбати необхідне обладнання вже зараз. Експерт радить обирати сертифіковану техніку одного виробника, адже це спростить її подальше обслуговування та ремонт у разі потреби.
— Не менш важливо подбати і про теплоізоляцію житла. Без належного утеплення значна частина теплової енергії просто втрачається, а це означає додаткові витрати на обігрів, — розповів експерт.
Окремо експерт наголошує на дотриманні правил безпеки. Генератори не можна використовувати всередині приміщень, а бензин, газові балони та інші види пального необхідно зберігати лише відповідно до встановлених вимог.
Також він радить заздалегідь сформувати запас питної та технічної води, адже в разі пошкодження інфраструктури перебої можуть виникати не лише з електропостачанням, а й із водопостачанням.
Підсумовуючи, Геннадій Рябцев називає три головні кроки підготовки до зими:
- максимально забезпечити власну енергетичну автономність;
- подбати про збереження тепла в оселі;
- не нехтувати правилами безпеки під час використання резервних джерел живлення.
Це, на його думку, допоможе значно легше пережити можливі труднощі під час опалювального сезону.